Кавомани з  Днем святого Валентина!

14.02.2015 | Кавові історії  Прокоментуй!

Вітаємо Вас з Днем Святого Валентина, покровителя всіх закоханих!!!

День Святого Валентина — одне з наймолодших свят України. Масово це свято відзначається в Західній Європі і в США з ХIII століття. В Україні — з початку 90-х років минулого століття. Класичною емблемою Валентинова дня вважаються червоні троянди і «валентинки», які з`явилася ще в 15 столітті. Її винахід приписується герцогу Чарльзу Орлеанському, який, борючись у в`язниці з нудьгою, складав любовні послання своїй дружині.

Ми Вас любимо! Нехай Ваше життя заграє новими фарбами, здійсняться всі мрії, серце стане наповненим любов`ю і огорне нею весь світ! І цей чарівний день подарує Вам найпрекрасніше, що є на землі, — ЛЮБОВ!

bpc_valentunki-iz-kavu2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Традиція святкування Дня святого Валентина в Європі виникла не так давно. В основі свята, як і годиться, лежить легенда про молоду людину на ім'я Валентин, який необачно відправив любовне послання до дочки свого ката. Але насправді, це всього лише європейська інтерпретація легенди свята, яка  дійшла до наших днів. У той час як відзначали його ще в Стародавньому Римі, задовго до Різдва Христового. Справжня назва свята – Луперкалій.

Спочатку Луперкалій святкували, щоб вшанувати бога родючості Фавна. Під родючістю в ті часи мали на увазі не тільки достаток зерна, значне збільшення поголів'я худоби, але так само і підвищення народжуваності у жінок. Існувала цікава традиція під час святкування Луперкале. Молоді чоловіки повністю роздягалися і бігали голими по всьому місту з батогом зі шкір тварин, яких вони приносили в жертву. Метою таких пробіжок був пошук і побиття цими батогами всіх молодих жінок дітородного періоду.

За свідченнями очевидців того часу, дівчата, яких привітали чоловіки Стародавнього Риму таким незвичайним для сучасної людини чином, ставали вагітними набагато частіше за інших. Крім того, з письмових джерел, що дійшли до наших днів достовірно відомо, що після святкування цього дня, народжуваність в Римі значно збільшувалася.

Такі звичаї зберігалися до 496 року нашої ери. Після того, як Папа Римський Геласій I наказав припинити цю вакханалію, вирішили придумати нову легенду, щоб зберегти традицію святкування. Тепер головним героєм легенди, замість бога родючості Фавна, став молодий чоловік Валентин, якого стратили 14 лютого 269 року від Різдва Христового.

Згідно з переказами, святим Валентином став єпископ, великомученик, який перш, ніж бути страченим римлянами, послав записку сліпій дочки свого тюремника з прекрасними словами про дружбу, що виникла між ними.

За іншою версією, святий Валентин зцілив від сліпоти дочку в'язничного наглядача, але, незважаючи на цей благородний вчинок, був страчений.

За третьою: таємно вінчав закоханих легіонерів (у ті часи імрепатор для збереження військового духу забороняв своїм солдатам заводити сім'ї) – і знову ж був страчений …

А є версія, що день шанування святого Валентина збігається з давньоримської традицією ворожіння під час новорічних святкувань, оскільки за римським календарем новий рік наступав саме в середині лютого. Може, від цих стародавніх ворожінь і пішла традиція надсилати своїм коханим анонімні листівки – одержує повинен сам здогадатися, від кого вони.

Щорічно, 14 лютого в сучасному суспільстві прийнято відзначати День всіх закоханих і вітати своїх коханих, а також всіх близьких і рідних.

Джерело:http://rkm.kiev.ua/obschestvo/124112/; http://dozor.kharkov.ua/news/social/1147705.html